🦦 …ви не знаєте, кого зустріли: куниця, ласка чи тхір?

Це не завжди тхір! Як розпізнати куницевих України

Куниця, ласка, горностай, норка чи перегузня? Навчіться визначати вид, розрізняти представників родини куницевих і дізнайтеся більше про цих дивовижних тварин.

Багато людей називають усіх маленьких хижаків тхорами. Насправді це зовсім різні тварини. Куниця, ласка, горностай, норка, перегузня, борсук і навіть видра — усі вони належать до однієї великої родини куницевих. Попри спільне походження, кожен із цих видів має свої особливості, спосіб життя та важливу роль у природі.

Познайомтеся з родиною куницевих:

В Україні мешкає чимало представників родини куницевих. Деяких із них ви добре знаєте, а про існування інших, можливо, навіть не здогадувалися.

• Куниця лісова

Більшу частину життя проводить на деревах

• Куниця кам'яна

Часто селиться поруч із людьми — на горищах, у сараях або навіть у містах.

• Ласка

Найменший хижак України, але надзвичайно вправний мисливець.

• Горностай

Узимку змінює буре хутро на біле.

• Перегузня

Найяскравіший представник родини куницевих, занесений до Червоної книги України.

• Норка

Один із найрідкісніших ссавців Європи, який перебуває під загрозою зникнення.

• Тхір лісовий

Саме від цього виду походить домашній тхір.

• Тхір степовий

Мешканець відкритих степів і луків України

• Борсук

Найбільший представник родини куницевих в Україні.

• Видра

Чудово плаває та більшу частину життя проводить біля водойм.

Це не завжди тхір!

Ти можеш переплутати мене з домашнім тхором — і це нормально. Придивися уважніше — ми покажемо, як нас розрізнити.

Тхір • Куниця • Норка

«Нас справді легко переплутати.»

Ми приблизно одного розміру, маємо видовжене тіло, короткі лапи й довгий хвіст. Та в кожного з нас є свої характерні ознаки:

Куниця:

«Поглянь на мої груди — велика світла пляма є однією з моїх найпомітніших ознак».

Куниця лісова — жовтувата або кремова пляма.

Куниця кам'яна — нагрудна пляма біла й часто роздвоєна.

Тхір:

«Мене часто видає темна "маска" на мордочці».

Тхір лісовий — темніший, а на мордочці добре помітна контрастна "маска".

Тхір степовий — Значно світліший: спина світла, а лапи, груди й частина мордочки — темні.

Норка:

«Зверни увагу на мою мордочку — верхня й нижня губи мають характерне біле забарвлення».

Ласка:

«Ні, я не дитинча куниці.»

Я настільки маленька, що мене справді можна прийняти за чиєсь маля. Але навіть доросла ласка залишається крихітною — це найменший представник ряду хижих у світі.

Моє тіло дуже видовжене, лапки короткі, а хвіст значно коротший, ніж у куниці.

Горностай:

«Я схожий на ласку, але поглянь на мій хвіст.»

Мене легко впізнати за чорним кінчиком хвоста — він залишається таким у будь-яку пору року. А от моє хутро може змінюватися: влітку воно буре, а взимку — частково або повністю біле.

📷 Влітку | 📷 Взимку

А между ними или крупной подписью снизу:

“Так, це все я — просто в різні пори року.”

И стрелочками на обеих фотографиях показать один и тот же признак:

← чорний кінчик хвоста →

Видра:

«Моя стихія — вода.»

Мене значно важче переплутати з тхором чи куницею. Я більша, маю потужне видовжене тіло, сильний хвіст і чудово плаваю.

Найчастіше мене можна зустріти біля річок, озер та інших водойм.

Борсук:

«Мене ти, скоріш за все, впізнаєш одразу.»

Я зовсім не схожий на маленьких і струнких родичів. У мене кремезне тіло, короткі лапи та характерні чорно-білі смуги на голові.

І так — попри зовнішність, я теж куницевий.

Перегузня:

«Навряд чи ти сплутаєш мене з кимось іншим — поглянь на моє забарвлення.»

Моє хутро вкрите контрастними темними, світлими та жовтуватими плямами, які утворюють характерний строкатий візерунок. Такого забарвлення немає в жодного іншого куницевого України. Я рідкісна й занесена до Червоної книги України.

А як щодо домашнього тхора?

Домашній тхір теж належить до родини куницевих, але його історія вже тисячі років пов'язана з людиною. Його предком вважають лісового тхора, якого одомашнили близько двох тисяч років тому. За цей час завдяки селекції з'явилося безліч варіантів забарвлення, які не характерні для його диких родичів.

Домашні тхори можуть виглядати дуже по-різному

\[КОЛАЖ: різні забарвлення домашніх тхорів\]

Від майже білого до дуже темного, однотонного чи плямистого — зовнішність домашніх тхорів може суттєво відрізнятися. Але є один нюанс: деякі з них зберігають забарвлення, дуже схоже на природне. Тому лише за кольором хутра не завжди можна зрозуміти, домашній перед вами тхір чи його дикий родич.

Чому куницеві важливі?

🐭 Регулюють чисельність дрібних тварин

Допомагають підтримувати природний баланс популяцій гризунів та інших тварин, якими живляться.

🌿 Підтримують баланс екосистем

Кожен вид займає свою екологічну нішу — від лісів і степів до річок та інших водойм.

♻️ Є частиною складної системи життя

Куницеві одночасно є хижаками й частиною харчових ланцюгів, що пов'язують між собою різні види.

Якщо ви зустріли куницевого:

✔️ Спостерігайте за твариною з безпечної відстані.

✔️ Якщо тварина травмована, знесилена або перебуває в небезпеці — повідомте наших фахівців.

✔️ Зробіть кілька фото тварини з безпечної відстані. Вони допоможуть фахівцям визначити вид, оцінити стан тварини та надати вам правильні рекомендації щодо подальших дій.

❌ Не намагайтеся ловити або брати тварину до рук.

❌ Не годуйте її.

❌ Не забирайте додому.

Пам'ятайте

Кожен представник родини куницевих — важлива частина дикої природи України.

А дика природа починається з поваги до тих, хто живе поруч із нами. Ми ділимо цей світ разом із ними. І найкраще, що ми можемо зробити, — залишити диким тваринам право залишатися дикими та допомагати лише тоді, коли вони справді цього потребують.

Не впевнені, кого зустріли?

Не намагайтеся визначити вид тварини лише за забарвленням. Зробіть кілька фото з безпечної відстані та надішліть їх нашим фахівцям. Зовнішність, розмір тварини та місце зустрічі допоможуть точніше визначити вид і, за потреби, підказати подальші дії.